Кривава злива змиє теплі бризки,
Збудує мережу ходів робак.
Зі сліз моїх ростимуть Тамариски
Крізь байдуже усміхнений кістяк.
Збудує мережу ходів робак.
Зі сліз моїх ростимуть Тамариски
Крізь байдуже усміхнений кістяк.
В труну кімнати забиває цвяхи
Грозою завіконний дощопад
І сльози неба заливають сад,
Та чорних вогких крил не стихли змахи.
Побіля недоглянутого сквера
Видніється сторонній сполядач:
Історії холодний укладач,
Тонких новоутворень ненажера.
Так виє вітер в протягах зіниць -
Мій пізній непотрібний віддарунок,
І в серце ллє густий липучий трунок.
Від нього проростає льон з очниць.
Грозою завіконний дощопад
І сльози неба заливають сад,
Та чорних вогких крил не стихли змахи.
Побіля недоглянутого сквера
Видніється сторонній сполядач:
Історії холодний укладач,
Тонких новоутворень ненажера.
Так виє вітер в протягах зіниць -
Мій пізній непотрібний віддарунок,
І в серце ллє густий липучий трунок.
Від нього проростає льон з очниць.
Коли поза хмарами згарище дня
У млі надвечірній потоне,
Коли буде дана Акену платня
І серце моє охолоне,
Побачиш мого віддзеркалення лиск
У відблиску кожної грані.
І поруч присядеш під мій обеліск...
Зіграєш мені на варгані?
У млі надвечірній потоне,
Коли буде дана Акену платня
І серце моє охолоне,
Побачиш мого віддзеркалення лиск
У відблиску кожної грані.
І поруч присядеш під мій обеліск...
Зіграєш мені на варгані?
Я проклята, і я - благословенна.
Моє натхнення - чистий Божий дар,
Та мушу я щонічно і щоденно
Нести пекельно-зоряний тягар.
Знайти того, хто зрозуміти може
І все прийняти це без запитань
Я намагаюсь все життя, та кожен
Відштовхує у Безмір без вагань.
Я в холоді самотності співаю
Своїх сумних розпачливих пісень,
І слухача удячного шукаю,
Та бачу відбиття своє лишень.
У дзеркалі думок за мною - пустка
І пастка нездійсненних мрій і справ.
Хай зашморгом строката стане хустка,
Яку ніхто мені не дарував.
У порожнечі п'ю життя злиденне.
Я проклята і я благословенна.
P.S. Присвячується поетам і всім митцям
Моє натхнення - чистий Божий дар,
Та мушу я щонічно і щоденно
Нести пекельно-зоряний тягар.
Знайти того, хто зрозуміти може
І все прийняти це без запитань
Я намагаюсь все життя, та кожен
Відштовхує у Безмір без вагань.
Я в холоді самотності співаю
Своїх сумних розпачливих пісень,
І слухача удячного шукаю,
Та бачу відбиття своє лишень.
У дзеркалі думок за мною - пустка
І пастка нездійсненних мрій і справ.
Хай зашморгом строката стане хустка,
Яку ніхто мені не дарував.
У порожнечі п'ю життя злиденне.
Я проклята і я благословенна.
P.S. Присвячується поетам і всім митцям
- Настрій:
sad
Змахнув сльозу зі стріхи вітер,
У ринву сніжний сум зібрав
І в сонця теплий промінь вкрав -
Зажебоніли струни літер.
За хвіст порску вхопивши думку,
Чимдуж помчався вдалечінь,
У невимовно-вогку синь,
Де цілував весну-дикунку.
Старіється зима морозна,
А Лютий пише заповіт
По шибках сріблом граціозно
На опівнічний антрацит
І голенобороде небо
Зістригло рештки сивих хмар.
Вершить неквапно пізню требу
Задумливий старий трунар.
т все-таки, якщо менше пити і не зв'язуватися з київськими херками, паті виходять значно кращими. Тихо-мирно, вчасно, звук є і ніхто нікого передчасно не виганяє. Шик, одним словом. Завжди б так!
Все-таки вибралась нарешті з дому на вечірку в Че. Фоток, люди, чекакйте дооовго. Брала із собою плівковий фотік. Зустрілася з усіма, кого хотіла бачити. За моїми любими дівчатами
night_4ever, Elois, Alyonka, Багірою скучила страшно. Та і загалом рада була всіх бачити нарешті після довгого домосидіння.
Оновлений Че - там є нормальна їжа, тепло, більше місця в залі, нормально в принципі, мені сподобалося. Мені здалося, чи в клубі поменшало освітлювальної техніки та апаратури?
Паті... Звук пропадав, деяким вокалістам треба вивчити ноти, або піти у монастир. Були трабли з умовами виступів живих виконавців. "Раптом" стало відомо, що неподалік розташовано житловий булинок і барабанні установки можна використовувати тільки до 22.00 (початок паті о 22.00, та й той затримали попереднім концертом майже до 23!). Люди їхали з інших міст, а тут такий облом! Мінус організатору - треба все обговорювати завчасно, уважно і не пиячити на заході, за який ти особисто перед людьми відповідаєш головою! І не звалювати додому перш ніж все закінчиться і ти не впевнишся, що все гаразд! Прикро, що о 4 ранку вирубили всю апататуру, не давши закінчити одному з діджеїв виступ. Спасибі й на тому, що не вигнали на мороз.
Загалом враження позитивне, але тільки за рахунок спілкування з друзями. Контингент на паті був присутній пристойний, це плюс.
Оновлений Че - там є нормальна їжа, тепло, більше місця в залі, нормально в принципі, мені сподобалося. Мені здалося, чи в клубі поменшало освітлювальної техніки та апаратури?
Паті... Звук пропадав, деяким вокалістам треба вивчити ноти, або піти у монастир. Були трабли з умовами виступів живих виконавців. "Раптом" стало відомо, що неподалік розташовано житловий булинок і барабанні установки можна використовувати тільки до 22.00 (початок паті о 22.00, та й той затримали попереднім концертом майже до 23!). Люди їхали з інших міст, а тут такий облом! Мінус організатору - треба все обговорювати завчасно, уважно і не пиячити на заході, за який ти особисто перед людьми відповідаєш головою! І не звалювати додому перш ніж все закінчиться і ти не впевнишся, що все гаразд! Прикро, що о 4 ранку вирубили всю апататуру, не давши закінчити одному з діджеїв виступ. Спасибі й на тому, що не вигнали на мороз.
Загалом враження позитивне, але тільки за рахунок спілкування з друзями. Контингент на паті був присутній пристойний, це плюс.
- Настрій:
artistic
Ти той, що мандрує над Прірвою,
З чарівною срібною флейтою,
Немов намальований крейдою,
Немовби з мелодії вирваний.
На тлі захололого згарища
Моєї душі кольорової
Ти мовиш Первісною Мовою
До тіні жорстокого марища.
Життя мого скороминущого
У пеклі шматки загартовані.
Налий мені зілля Видющого,
Туманом у сни зачаровані.
Із ночі щоб вирвати частку
Давно готувала я пастку.
- Настрій:
drunk


