You are viewing [info]infernal_flower's journal

До читачів

***

Квітонька
Кривава злива змиє теплі бризки,
Збудує мережу ходів робак.
Зі сліз моїх ростимуть Тамариски
Крізь байдуже усміхнений кістяк.

***

Квітонька
В труну кімнати забиває цвяхи
Грозою завіконний дощопад
І сльози неба заливають сад,
Та чорних вогких крил не стихли змахи.

Побіля недоглянутого сквера
Видніється сторонній сполядач:
Історії холодний укладач,
Тонких новоутворень ненажера.

Так виє вітер в протягах зіниць -
Мій пізній непотрібний віддарунок,
І в серце ллє густий липучий трунок.
Від нього проростає льон з очниць.

Зіграєш мені?

Квітонька
Коли поза хмарами згарище дня
У млі надвечірній потоне,
Коли буде дана Акену платня
І серце моє охолоне,

Побачиш мого віддзеркалення лиск
У відблиску кожної грані.
І поруч присядеш під мій обеліск...
Зіграєш мені на варгані?

***

Квітонька
Я проклята, і я - благословенна.
Моє натхнення - чистий Божий дар,
Та мушу я щонічно і щоденно
Нести пекельно-зоряний тягар.

Знайти того, хто зрозуміти може
І все прийняти це без запитань
Я намагаюсь все життя, та кожен
Відштовхує у Безмір без вагань.

Я в холоді самотності співаю
Своїх сумних розпачливих пісень,
І слухача удячного шукаю,
Та бачу відбиття своє лишень.

У дзеркалі думок за мною - пустка
І пастка нездійсненних мрій і справ.
Хай зашморгом строката стане хустка,
Яку ніхто мені не дарував.

У порожнечі п'ю життя злиденне.
Я проклята і я благословенна.

P.S. Присвячується поетам і всім митцям

До першого дня весни

Квітонька

Змахнув сльозу зі стріхи вітер,
У ринву сніжний сум зібрав
І в сонця теплий промінь вкрав -
Зажебоніли струни літер.

За хвіст порску вхопивши думку,
Чимдуж помчався вдалечінь,
У невимовно-вогку синь,
Де цілував весну-дикунку.

Старіється зима морозна,
А Лютий пише заповіт
По шибках сріблом граціозно
На опівнічний антрацит

І голенобороде небо
Зістригло рештки сивих хмар.
Вершить неквапно пізню требу
Задумливий старий трунар.
Квітонька

Feb. 8th, 2012

Квітонька
т все-таки, якщо менше пити і не зв'язуватися з київськими херками, паті виходять значно кращими. Тихо-мирно, вчасно, звук є і ніхто нікого передчасно не виганяє. Шик, одним словом. Завжди б так!

Jan. 30th, 2012

Квітонька
Все-таки вибралась нарешті з дому на вечірку в Че.  Фоток, люди, чекакйте дооовго. Брала із собою плівковий фотік. Зустрілася з усіма, кого хотіла бачити. За моїми любими дівчатами [info]night_4ever, Elois, Alyonka, Багірою  скучила страшно. Та і загалом рада була всіх бачити нарешті після довгого домосидіння. 

Оновлений  Че - там є нормальна їжа, тепло, більше місця в залі, нормально в принципі, мені сподобалося. Мені здалося, чи в клубі поменшало освітлювальної техніки та апаратури?  

Паті... Звук пропадав, деяким вокалістам треба вивчити ноти, або піти у монастир. Були трабли з умовами виступів живих виконавців. "Раптом" стало відомо, що неподалік розташовано житловий булинок і барабанні установки можна використовувати тільки до 22.00  (початок паті о 22.00, та й той затримали попереднім концертом майже до 23!). Люди їхали з інших міст, а тут такий облом! Мінус організатору - треба все обговорювати завчасно, уважно і не пиячити на заході, за який ти особисто перед людьми відповідаєш головою! І не звалювати додому перш ніж все закінчиться і ти не впевнишся, що все гаразд! Прикро, що о 4 ранку вирубили всю апататуру, не давши закінчити одному з діджеїв виступ. Спасибі й на тому, що не вигнали на мороз.
Загалом враження позитивне, але тільки за рахунок спілкування з друзями. Контингент на паті був присутній пристойний, це плюс. 
Квітонька



Ти той, що мандрує над Прірвою,
З чарівною срібною флейтою,
Немов намальований крейдою,
Немовби з мелодії вирваний.

На тлі захололого згарища
Моєї душі кольорової
Ти мовиш Первісною Мовою
До тіні жорстокого марища.

Життя мого скороминущого
У пеклі шматки загартовані.
Налий мені зілля Видющого,
Туманом у сни  зачаровані.

Із ночі щоб вирвати частку
Давно готувала я пастку.